02.06.2026 р. під час чергового засідання кафедри української мови, історії та інформаційної діяльності Національного університету «Київський авіаційний інститут» в.о. завідувача кафедри, к. філол. наук, доцент Анастасія Сібрук презентувала нову книгу «ВІЙНА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ НА ЦИВІЛІЗАЦІЙНІЙ МАПІ ІСТОРІЇ ТА ГЛОБАЛЬНОЇ СУЧАСНОСТІ»
/ упоряд. Геннадій Боряк, Світлана Блощук, Олексій Ясь. Київ: ТОВ «Видавництво «Кліо», 2026. 752 с. Видання присвячене різним етапам становлення національної державності. Один з авторів книги, доцент кафедри, член Міжнародного наполеонівського товариства, к.і.н., Олег Захарчук ознайомив присутніх з основним змістом свого нового наукового дослідження на тему «РОЛЬ СТАЛІНСЬКОЇ ІДЕОЛОГІЇ У ФОРМУВАННІ НОВОЇ КОНЦЕПЦІЇ ВІЙНИ 1812 РР.» С. 311–320. Автор розкрив мету, застосовані методи дослідження, висвітлив історіографію проблеми та наукову новизну своєї публікації. Зокрема, вперше у сучасній вітчизняній історіографії наполеонівських війн на основі різноманітних джерел він здійснив спробу комплексного вивчення специфіки утворення, поширення міфів та фальсифікацій у радянській історіографії (друга пол. 1930-рр.– 1991 р.) щодо політичних планів Наполеона Бонапарта відносно Росії напередодні військової кампанії 1812 р. Викладаючи основний матеріал своєї праці, Олег Захарчук зауважив, що отримавши нові методологічні вказівки від влади радянські історики для підвищення патріотизму серед широкого загалу почали переконувати, що всі хто воював з Росією вважалися «агресорами» і «загарбниками», одним із них як і в офіційній російській історіографії ХІХ – поч. ХХ ст. став Наполеон І. Звідки логічно витікала теза, що Росія у 1812 р. лише оборонялася. Використавши інформацію відомого французького історика Альфреда Рамбо, (був водночас російським і українським симпатиком) що нібито Наполеон, перебуваючи в Москві, вивчав проекти залякування або розчленування Росії: мав плани стати польським королем, Юзефу
Понятовському передати Смоленське князівство (ці домисли виникли в результаті некритичного переосмислення праць російських авторів, що сповідували патріотичні погляди), а із «країни козаків» та України мало бути створено автономне королівство (новий патріотичний міф в якому фактично висловив сподівання українського народу про бажання мати власну державу) радянські автори почали безпідставно стверджувати, що головна мета наполеонівського вторгнення до Російської держави у 1812 р. полягала у її завоюванні та розчленуванні. Дане твердження А. Рамбо радянська історіографія тривалий час поширювала як власну ідеологічну доктрину для нового пояснення причин війни 1812 р. з боку Наполеона.
Незабаром радянські історики, спотворюючи інформацію, подану журналістом, політичним публіцистом, містифікатором та інформаційним агентом ОДПУ у Франції (1925–1928 рр.) І. Боршаком (більш відомим для широкого загалу під творчим псевдо Ілько Борщак, який в свою чергу запозичив її у відомого українського політичного діяча та публіциста Володимира Степанківського і безпідставно стверджував, що нібито Наполеон виявив зацікавлення справою до української незалежності) почали стверджувати, що в агресивних планах імператора до Росії особливу роль займала Україна. Так, радянські автори запевняли, що напередодні військової кампанії 1812 р.
Наполеон нібито планував завоювати, розчленувати, «поневолити» Росію, відірвати від неї Україну та перетворити її на майбутню колонію Франції. Зокрема, під французьким протекторатом планувалося створити на її території
одну чи декілька військово-адміністративних васальних областей або провінцій так званих «наполеонід» з французькими маршалами або з родичами імператора на чолі. Доповідач також наголосив, що погляди радянських істориків на дану проблему не зазнали суттєвих змін навіть у часи «хрущовської відлиги» та горбачовської «перебудови». Істотно ситуація змінилася лише за часів незалежної України, коли вітчизняні дослідники, використавши нові
методологічні підходи, поступово відійшли від ідеологічних стереотипів, характерних для радянської історіографії. Так, після залучення до аналізу матеріалів зарубіжних архівів, насамперед французьких та австрійських, відомому сучасному вітчизняному досліднику-наполеонознавцю проф. Вадиму Ададурову вперше в історіографії вдалося розвіяти різні міфи І. Борщака та представників радянської історіографії щодо планів Наполеона І відносно південно-західного порубіжжя Росії. Підсумовуючи виклад, Олег Захарчук наголосив, що викривлення історичних реалій радянськими авторами і деякими представниками пострадянської історіографії країни агресора у цілому було зумовлено політичним замовленням влади.
Слухачі поставили автору чисельні запитання відносно причин виникнення нової ідеології та її впливу на радянську історичну науку.
Зазначимо, що до згаданої книги виявили значне зацікавлення й відвідувачі чергового Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» (25–28.05.2026 р.), адже її тематика вкрай важлива для розуміння причинно-наслідкових зв’язків сучасної російської агресії проти України та для формування національної самосвідомості і ідентичності.
