24 вересня 2026 року відбулося засідання студентського наукового гуртка «Софія: філософський кінолекторій» на тему «Трансформація поняття істини в постмодерній культурі: плюралізм та постправда».
У заході взяв участь завідувач кафедри політології, соціології та філософії О. А. Третяк. Засідання модерували викладачі кафедри Г. В. Христокін, М. А. Абисова, О. А. Матюхіна та Г. М. Клешня. До роботи кінолекторію долучилися здобувачі вищої освіти за ОПП «Політологія» та ОПП «Соціологія». Особливо активними учасниками дискусії стали Анастасія Євгенівна Баштова та Єгор Сергійович Новохацький.
Матеріалом для філософського аналізу став фільм Адама Маккея «Не дивіться вгору» (Don’t Look Up, 2021). У центрі обговорення було питання: чому науково обґрунтована істина не завжди набуває сили суспільної дії?
Учасники простежили шлях, який проходить наукове знання, виходячи за межі професійної спільноти: наука → медіа → політика й бізнес → суспільство. Під час дискусії було порушено проблеми критеріїв наукової істини, демаркації науки, експертного знання та довіри, соціальної епістемології, постнормальної науки, медіаполітики й економіки уваги. Окремо розглядалося співвідношення істини й влади, а також механізми, за допомогою яких медіа можуть змінювати спосіб суспільного сприйняття наукового повідомлення.
Сюжет фільму дав змогу побачити, як наукова невизначеність може перетворюватися на політичну, а критерії доказовості ‒ поступатися вимогам медійного формату. Важливим стало розрізнення епістемічної валідності знання та його соціальної ефективності: істинне твердження саме по собі ще не гарантує відповідної суспільної реакції. Особливу увагу приділили феномену культури постправди, у якій фактична точність дедалі частіше конкурує з емоційною переконливістю, груповою ідентичністю, психологічним комфортом і медійною віральністю. Фільм показує парадокс: навіть очевидний факт не перестає бути об’єктом політичної та групової інтерпретації.
Завершило засідання обговорення питання: «Чи можлива наукова істина як соціальна сила в культурі постправди?» Учасники дійшли висновку, що проблема полягає не у «зникненні» істини, а в тих інституційних, комунікативних і культурних умовах, за яких знання набуває або втрачає суспільну вагу.
Кінолекторій став майданчиком для змістовного діалогу між викладачами та студентами, поєднавши філософський аналіз із проблемами сучасної науки, медіа, політики та суспільної комунікації.
